- гачок
- —————————————————————————————гачо́кіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гачок — чка/, ч. 1) Зменш. до гак 1 3). •• Спускови/й гачо/к частина затвору вогнепальної зброї. 2) Закручена лінія, завиток, розчерк у письмі. 3) перен., розм. Зачіпка, причіпка під час розгляду чого небудь … Український тлумачний словник
гачок — [гачо/к] чка/, м. (на) чку/, мн. чки/, чк і/ў … Орфоепічний словник української мови
кутач (погрібач) — гачок металічний, який використовували при опалюванні кухонної плити … Лемківський Словничок
удиво — гачок ловити рибу … Лемківський Словничок
карлючка — и, ж. 1) Що небудь криве, закручене, формою схоже на гачок. || Закручена лінія; завиток, розчерк у письмі. || перен., розм. Про зігнуту, скорчену постать. || перен., розм. Перешкода, перепона в чому небудь; заковика. 2) розм. Криво, негарно… … Український тлумачний словник
відмикачка — и, ж. Певної форми гачок для відмикання замка, засува і т. ін … Український тлумачний словник
вішалка — и, ж. 1) Поличка або стояк із кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. 2) Плічка для вішання одягу. 3) Петля, пришита до верхнього одягу, за яку його вішають … Український тлумачний словник
волосінь — і, ж. 1) Те саме, що волосина. 2) збірн. Те саме, що волос 3). || Довгі волосинки овечої вовни, з яких прядуть тонкі вовняні нитки. 3) Прив язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку і т. ін.), на кінці якої прикріплено… … Український тлумачний словник
гак — I а, ч. 1) Металевий або дерев яний стрижень, загнутий на одному кінці. 2) Те саме, що багор. || Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. 3)… … Український тлумачний словник
гачечок — чка, ч. Зменш. пестл. до гачок … Український тлумачний словник